хоч [і] трі́сни (ло́пни), грубо. 1. перев. зі сл. ї́сти. Скільки хочеться, в необмеженій кількості. Їж і пий, хоч трісни,— ніхто тобі ложкою очей не поротиме (Укр.. присл..); — А хто вам боронить сало їсти? — почав скаженіти Плачинда .. Їжте, хоч трісніть! (М. Стельмах).
2. Незважаючи ні на які зусилля; що не роби, як не старайся. Покаятися можна, але обійдіться ви без клопоту на світі! Хоч трісни, не можна (П. Козланюк); Хоч лопни, а риба не ловиться (М. Номис). хоч і трі́сни, хоч і ло́пни. — Хоч і трісни, хоч і лопни, бий, виганяй, а Тимко любий мені — і все тут! (Григорій Тютюнник).
3. За будь-яких умов і обставин; що б там не сталось. В тій [хаті] чоловік шкрябається в голову, наче хоче вишкрябати з неї ту подать, що так міцно засіла йому в голову. Хоч трісни, а дай! (М. Коцюбинський).