-1-
іменник жіночого роду
(річка в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Лома́ка  
родовий Лома́ки  
давальний Лома́ці  
знахідний Лома́ку  
орудний Лома́кою  
місцевий на/у Лома́ці  
кличний Лома́ко*  
відмінок однина множина
називний лома́ка лома́ки
родовий лома́ки лома́к
давальний лома́ці лома́кам
знахідний лома́ку лома́ки
орудний лома́кою лома́ками
місцевий на/у лома́ці на/у лома́ках
кличний лома́ко* лома́ки*

Словник синонімів

ПА́ЛИЦЯ (очищена від пагонів зламана гілка, тонкий стовбур), ЦІПО́К, КИЙ, ДРЮК, ЛОМА́КА, ДУБИ́НА, КИЙО́К, ДРЮЧО́К, ПА́ЛКА, ДРЮЧИ́НАрозм., ПАТИ́Кдіал., ПАТИ́КАдіал., ПАТИ́ЧИНАдіал., БУКдіал., ЛОМИ́ГАдіал.Ми вирізали палиці і почали знімати разки павутиння на своїй путі (М. Чабанівський); - Чи не однаково людині, який ціпок її б’є, коли від нього синці на тілі?! (З. Тулуб); Хто хоче пса ударити, той кия найде (прислів’я); В саду каркнув ворон. Євдоким Юренко люто жбурнув на нього дрючком.. Дрюк товстішим кінцем зачепив на груші плескате гніздо (М. Стельмах); Хлопчик.. підійшов до куща ліщини і, напружившись, виламав собі добрячу ломаку (О. Донченко); Горбатого виправить могила, а упертого дубина (прислів’я); З кийками в руках вони бігають навколо ямки, в яку загнали "свинку" - дерев’яну цурку (О. Донченко); Кузьма неквапною ходою дістається до своєї кособокої, дрючками підпертої хати (М. Стельмах); Сватові перша чарка, але й перша палка (прислів’я); Отець Іоанн женеться за мною з довгою дрючиною (О. Ковінька); Карпо сидів на пеньку і патиком перегортав з місця на місце торішній перепрілий лист (Є. Гуцало); - Я їм отсею патичиною стілько дір у всіх стінах нароблю, що їм і крохмалю відхочеться (І. Франко); Вдарити можна не тільки буком, але також і словом (Лесь Мартович); А тепер бери ж, мій милий, оцю довгу ломигу та бий мене, щоб я пам’ятала, коли свого чоловіка до дуба в’язала (С. Васильченко). - Пор. жерди́на.
ПА́ЛИЦЯ (примітивна зброя), ДРЮК, ДРЮЧО́К, КИЙ, КИЙО́К, ЛОМА́КА, ДУБИ́НКАрозм., ДРЮЧИ́НАрозм., БУКдіал.Кожний народ наш щедро народжує своїх богатирів, що в будь-яку хвилину можуть палицю, кинуту в нас ворогом, піймати на льоту і з новою силою відкинути її назад (П. Тичина); Петро.. оперіщив дрюком гайдука (П. Панч); Хоробрі воїни з тяжкими шаблями і здоровенними дрючками пустилися дратися по горі (Панас Мирний); Кожний тримав у руках якусь зброю. Були сокири, барди, ломи, киї, рогачі (Ю. Смолич); Багачі стояли з кийками і рушницями (Мирослав Ірчан); Ніхто не помітив, звідки виринув гладкий Ровіцький і, трохи похитуючись та оглядаючись на свій почет із кремезних литвинів, озброєних здоровими шаблями і ломаками, наблизився до козаків (З. Тулуб); Ісполинськії дрючини Мозчили голови і спини (І. Котляревський); Але не буком він твердим, Не шаблев [шаблею], не кнутами Здобув собі власть і свій трон утвердив, А твердшими сто раз "Словами" (І. Франко).

Словник фразеологізмів

грі́ти / погрі́ти [лома́кою (ки́єм і т. ін.)] спи́ну (пле́чі, ре́бра тощо) кому. Бити, карати когось. Сівши на царство, Грів [Петро] спину [нагайкою] вельможним (П. Гулак-Артемовський); — Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів їй ломакою спину, дак [так] син не дає (Ганна Барвінок); Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (П. Куліш).

грі́ти / погрі́ти [лома́кою (ки́єм і т. ін.)] спи́ну (пле́чі, ре́бра тощо) кому. Бити, карати когось. Сівши на царство, Грів [Петро] спину [нагайкою] вельможним (П. Гулак-Артемовський); — Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів їй ломакою спину, дак [так] син не дає (Ганна Барвінок); Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (П. Куліш).

грі́ти / погрі́ти [лома́кою (ки́єм і т. ін.)] спи́ну (пле́чі, ре́бра тощо) кому. Бити, карати когось. Сівши на царство, Грів [Петро] спину [нагайкою] вельможним (П. Гулак-Артемовський); — Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів їй ломакою спину, дак [так] син не дає (Ганна Барвінок); Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (П. Куліш).

лома́ка похо́дить по кому, фам. Хто-небудь буде побитий, покараний, дістанеться комусь. Верзе [пан] притьмом: .. Що буцім ти, Рябко, так гавкав,— як собака, Що буцім по тобі походить ще й ломака (П. Гулак-Артемовський).

грі́ти / погрі́ти [лома́кою (ки́єм і т. ін.)] спи́ну (пле́чі, ре́бра тощо) кому. Бити, карати когось. Сівши на царство, Грів [Петро] спину [нагайкою] вельможним (П. Гулак-Артемовський); — Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів їй ломакою спину, дак [так] син не дає (Ганна Барвінок); Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (П. Куліш).

грі́ти / погрі́ти [лома́кою (ки́єм і т. ін.)] спи́ну (пле́чі, ре́бра тощо) кому. Бити, карати когось. Сівши на царство, Грів [Петро] спину [нагайкою] вельможним (П. Гулак-Артемовський); — Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів їй ломакою спину, дак [так] син не дає (Ганна Барвінок); Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (П. Куліш).

грі́ти / погрі́ти [лома́кою (ки́єм і т. ін.)] спи́ну (пле́чі, ре́бра тощо) кому. Бити, карати когось. Сівши на царство, Грів [Петро] спину [нагайкою] вельможним (П. Гулак-Артемовський); — Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів їй ломакою спину, дак [так] син не дає (Ганна Барвінок); Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (П. Куліш).

поцілува́ти замо́к, жарт. Побачити замкнені двері; нікого не застати десь. У 120-му кабінеті, де юрмилося багато людей, порадили звернутись до 32-го .. Пошкандибав до 32-го, але й там поцілував замок (З журналу). поцілува́ти у лома́ку. — Приходимо до Христі — аж у неї і хата закручена. Поцілувала Химка у ломаку, та й назад вернулася (Панас Мирний).

-2-
іменник жіночого роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Лома́ка  
родовий Лома́ки  
давальний Лома́ці  
знахідний Лома́ку  
орудний Лома́кою  
місцевий на/у Лома́ці  
кличний Лома́ко*  
відмінок однина множина
називний лома́ка лома́ки
родовий лома́ки лома́к
давальний лома́ці лома́кам
знахідний лома́ку лома́ки
орудний лома́кою лома́ками
місцевий на/у лома́ці на/у лома́ках
кличний лома́ко* лома́ки*

Словник синонімів

ПА́ЛИЦЯ (очищена від пагонів зламана гілка, тонкий стовбур), ЦІПО́К, КИЙ, ДРЮК, ЛОМА́КА, ДУБИ́НА, КИЙО́К, ДРЮЧО́К, ПА́ЛКА, ДРЮЧИ́НАрозм., ПАТИ́Кдіал., ПАТИ́КАдіал., ПАТИ́ЧИНАдіал., БУКдіал., ЛОМИ́ГАдіал.Ми вирізали палиці і почали знімати разки павутиння на своїй путі (М. Чабанівський); - Чи не однаково людині, який ціпок її б’є, коли від нього синці на тілі?! (З. Тулуб); Хто хоче пса ударити, той кия найде (прислів’я); В саду каркнув ворон. Євдоким Юренко люто жбурнув на нього дрючком.. Дрюк товстішим кінцем зачепив на груші плескате гніздо (М. Стельмах); Хлопчик.. підійшов до куща ліщини і, напружившись, виламав собі добрячу ломаку (О. Донченко); Горбатого виправить могила, а упертого дубина (прислів’я); З кийками в руках вони бігають навколо ямки, в яку загнали "свинку" - дерев’яну цурку (О. Донченко); Кузьма неквапною ходою дістається до своєї кособокої, дрючками підпертої хати (М. Стельмах); Сватові перша чарка, але й перша палка (прислів’я); Отець Іоанн женеться за мною з довгою дрючиною (О. Ковінька); Карпо сидів на пеньку і патиком перегортав з місця на місце торішній перепрілий лист (Є. Гуцало); - Я їм отсею патичиною стілько дір у всіх стінах нароблю, що їм і крохмалю відхочеться (І. Франко); Вдарити можна не тільки буком, але також і словом (Лесь Мартович); А тепер бери ж, мій милий, оцю довгу ломигу та бий мене, щоб я пам’ятала, коли свого чоловіка до дуба в’язала (С. Васильченко). - Пор. жерди́на.
ПА́ЛИЦЯ (примітивна зброя), ДРЮК, ДРЮЧО́К, КИЙ, КИЙО́К, ЛОМА́КА, ДУБИ́НКАрозм., ДРЮЧИ́НАрозм., БУКдіал.Кожний народ наш щедро народжує своїх богатирів, що в будь-яку хвилину можуть палицю, кинуту в нас ворогом, піймати на льоту і з новою силою відкинути її назад (П. Тичина); Петро.. оперіщив дрюком гайдука (П. Панч); Хоробрі воїни з тяжкими шаблями і здоровенними дрючками пустилися дратися по горі (Панас Мирний); Кожний тримав у руках якусь зброю. Були сокири, барди, ломи, киї, рогачі (Ю. Смолич); Багачі стояли з кийками і рушницями (Мирослав Ірчан); Ніхто не помітив, звідки виринув гладкий Ровіцький і, трохи похитуючись та оглядаючись на свій почет із кремезних литвинів, озброєних здоровими шаблями і ломаками, наблизився до козаків (З. Тулуб); Ісполинськії дрючини Мозчили голови і спини (І. Котляревський); Але не буком він твердим, Не шаблев [шаблею], не кнутами Здобув собі власть і свій трон утвердив, А твердшими сто раз "Словами" (І. Франко).

Словник фразеологізмів

грі́ти / погрі́ти [лома́кою (ки́єм і т. ін.)] спи́ну (пле́чі, ре́бра тощо) кому. Бити, карати когось. Сівши на царство, Грів [Петро] спину [нагайкою] вельможним (П. Гулак-Артемовський); — Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів їй ломакою спину, дак [так] син не дає (Ганна Барвінок); Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (П. Куліш).

грі́ти / погрі́ти [лома́кою (ки́єм і т. ін.)] спи́ну (пле́чі, ре́бра тощо) кому. Бити, карати когось. Сівши на царство, Грів [Петро] спину [нагайкою] вельможним (П. Гулак-Артемовський); — Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів їй ломакою спину, дак [так] син не дає (Ганна Барвінок); Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (П. Куліш).

грі́ти / погрі́ти [лома́кою (ки́єм і т. ін.)] спи́ну (пле́чі, ре́бра тощо) кому. Бити, карати когось. Сівши на царство, Грів [Петро] спину [нагайкою] вельможним (П. Гулак-Артемовський); — Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів їй ломакою спину, дак [так] син не дає (Ганна Барвінок); Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (П. Куліш).

лома́ка похо́дить по кому, фам. Хто-небудь буде побитий, покараний, дістанеться комусь. Верзе [пан] притьмом: .. Що буцім ти, Рябко, так гавкав,— як собака, Що буцім по тобі походить ще й ломака (П. Гулак-Артемовський).

грі́ти / погрі́ти [лома́кою (ки́єм і т. ін.)] спи́ну (пле́чі, ре́бра тощо) кому. Бити, карати когось. Сівши на царство, Грів [Петро] спину [нагайкою] вельможним (П. Гулак-Артемовський); — Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів їй ломакою спину, дак [так] син не дає (Ганна Барвінок); Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (П. Куліш).

грі́ти / погрі́ти [лома́кою (ки́єм і т. ін.)] спи́ну (пле́чі, ре́бра тощо) кому. Бити, карати когось. Сівши на царство, Грів [Петро] спину [нагайкою] вельможним (П. Гулак-Артемовський); — Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів їй ломакою спину, дак [так] син не дає (Ганна Барвінок); Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (П. Куліш).

грі́ти / погрі́ти [лома́кою (ки́єм і т. ін.)] спи́ну (пле́чі, ре́бра тощо) кому. Бити, карати когось. Сівши на царство, Грів [Петро] спину [нагайкою] вельможним (П. Гулак-Артемовський); — Двадцять літ я й за дубець не брався, а тепер би погрів їй ломакою спину, дак [так] син не дає (Ганна Барвінок); Рад би я був, коли б Сомко за сей жарт звелів, жартуючи, погріти йому киями плечі! (П. Куліш).

поцілува́ти замо́к, жарт. Побачити замкнені двері; нікого не застати десь. У 120-му кабінеті, де юрмилося багато людей, порадили звернутись до 32-го .. Пошкандибав до 32-го, але й там поцілував замок (З журналу). поцілува́ти у лома́ку. — Приходимо до Христі — аж у неї і хата закручена. Поцілувала Химка у ломаку, та й назад вернулася (Панас Мирний).