-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний ли́ченько ли́ченька
родовий ли́ченька ли́ченьок
давальний ли́ченьку, ли́ченькові ли́ченькам
знахідний ли́ченько ли́ченька
орудний ли́ченьком ли́ченьками
місцевий на/у ли́ченьку на/у ли́ченьках
кличний ли́ченько* ли́ченька*

Словник фразеологізмів

спада́ти / спа́сти з лиця́ (на лиці́, на виду́). Ставати блідим, змученим; марніти. — Молодая дівчинонька, Чого з лиця спала? (Укр.. думи..); — Мабуть, тебе, сину, там так понівечили, що кістки цілої не оставили? Дивись, як на виду спав… поблід, позеленів (Панас Мирний). з ли́ченька спа́сти. Дарма, що з личенька спала, а справдешня козачка! (Марко Вовчок); Три дні, тиждень ти криєшся… Вже в тебе всі питають, чого ти з личенька спала (П. Куліш); А ти ж би змерзла була, а ти ж би рознемоглася, з личенька спала (Л. Костенко). спа́лий з лиця́. Десь тільки згодом Єльчині очі побачать людей, до виснаги зморених, спалих з лиця, ніби вичавлених (О. Гончар).