-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив линя́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа    
2 особа    
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа линя́тиме линя́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа    
2 особа    
3 особа линя́є линя́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
линя́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. линя́в линя́ли
жін. р. линя́ла
сер. р. линя́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
линя́вши*

Словник синонімів

ЗМАРНІ́ТИ (схуднути, виснажитися від горя, туги, хвороби і т. ін.), ПОМАРНІ́ТИ, ОСУ́НУТИСЯ, ПОДА́ТИСЯ, ЗІВ’Я́НУТИ, ЗІВ’Я́ТИ, ПОВ’Я́НУТИ, ЗБЛЯ́КНУТИ, ПОБЛЯ́КНУТИ, ПРИВ’Я́НУТИ, ЗЛИНЯ́ТИ, ПОЛИНЯ́ТИ, ПОЧОРНІ́ТИ, СПОГАНІ́ТИрозм.,ЗАСНИ́ДІТИдіал. - Недок.: марні́ти, осува́тися, подава́тися, в’я́нути, бля́кнути, прив’яда́ти, линя́ти, погані́ти. За ті страшні дні вона змізерніла, змарніла, постаріла (І. Нечуй-Левицький); Все поодцвітало, навіть дівчата мов іспали з цвіту, помарніли (Ганна Барвінок); Тільки його понуре лице осунулось і стало, мов земля, очі запали глибоко (І. Франко); Тільки тепер помітив Дмитро, як за останній час подався старий пасічник (М. Стельмах); Марічка зів’яла, споганіла, лице вкрили зморшки, очі позападали (Є. Куртяк); Очі запали, сама зблякла, змарніла дочка (К. Гордієнко); Без жиру й сонця навіки засниділа дитина (В. Бабляк). - Пор. 1. висна́жуватися, ху́днути.
ЛИНЯ́ТИ (втрачати свіжість первісного кольору), ВИЦВІТА́ТИ, ЗНЕБА́РВЛЮВАТИСЯпідсил.;ВИГОРЯ́ТИ[ВИГОРА́ТИрідше] (під впливом сонячного проміння). - Док.: ви́линяти, полиня́ти, ви́цвісти, знеба́рвитися, ви́горіти. Літа мої молодії Марно пропадають, Очі плачуть, чорні брови Од вітру линяють (Т. Шевченко); Чорнило вицвітає від часу, повітря і сонця (С. Скляренко); Від дії ультразвуку знебарвлюється багато органічних барвників (з газети); Дні коротшали, холоднішало, небесні голубі полотна все більше вигорали й сірішали (Є. Гуцало); Найбільше мене непокоїли мої штани, які зовсім вигоріли на сонці й стали рудими (О. Донченко).