-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ледені́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ледені́ймо
2 особа ледені́й ледені́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ледені́тиму ледені́тимемо, ледені́тимем
2 особа ледені́тимеш ледені́тимете
3 особа ледені́тиме ледені́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ледені́ю ледені́ємо, ледені́єм
2 особа ледені́єш ледені́єте
3 особа ледені́є ледені́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ледені́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ледені́в ледені́ли
жін. р. ледені́ла
сер. р. ледені́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ледені́вши

Словник синонімів

ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ, ЗАМЛІ́ТИ[ЗОМЛІ́ТИ], ЗАНІМІ́ТИ, ОНІМІ́ТИ, ЗАТЕ́РПНУТИ, УКЛЯ́КНУТИ[ВКЛЯ́КНУТИ], УКЛЯ́КТИ[ВКЛЯ́КТИ], ОКЛЯ́КНУТИрідше, ЗАДУБІ́ТИпідсил., ЗАЦІПЕНІ́ТИпідсил., ЗАЛЕДЕНІ́ТИпідсил., ОСТОВПІ́ТИпідсил., ЗАКОСТЕНІ́ТИпідсил., ОКОСТЕНІ́ТИпідсил., ОДЕБЕЛІ́ТИпідсил. діал., ЗАКАМ’ЯНІ́ТИпідсил.,ЗАКАМЕНІ́ТИрідше, ОКАМ’ЯНІ́ТИпідсил., ОКАМЕНІ́ТИпідсил. рідше, СКАМ’ЯНІ́ТИпідсил., СКАМЕНІ́ТИпідсил. рідше, ЗАДЕРЕВ’ЯНІ́ТИпідсил., ОДЕРЕВ’ЯНІ́ТИпідсил., ЗАДЕРЕВІ́ТИпідсил. розм., ОДЕРЕВІ́ТИпідсил. розм., ЗАХОЛОДІ́ТИрозм., ЗНЕРУХО́МІТИрідко. - Недок.: завмира́ти, замира́ти, ме́рти, обмира́ти, мертві́ти, закляка́ти, кля́кнути, холо́нути, холоді́ти, замліва́ти[зомліва́ти], німі́ти, те́рпнути, затерпа́ти, укляка́ти[вкляка́ти], окляка́ти, дубі́ти, ціпені́ти, ледені́ти, стовпі́ти, костені́ти, кам’яні́ти, камені́ти, дерев’яні́ти, дереві́ти, нерухо́міти. Він злякано підвівся і завмер від страху: прямо на нього дивились вузькуваті бісівські очі (М. Стельмах); Тільки тоді, як принесли з склепу Юхимову одіж - благенький кожушок і руді виброджені чоботи, - побачила і обмерла (А. Головко); Марта помертвіла, далі схопилась (Грицько Григоренко); Враз усі заніміли і заклякли, де хто стояв (Григорій Тютюнник); Настя немов захолола, затерпла вся та лише дивилась на Олександру здоровими, переляканими очима (М. Коцюбинський); Галецька од радощів аж нестямилась і ніби охолола (І. Нечуй-Левицький); Із спальні вийшла Федора Михайлівна і уклякла біля столу (П. Панч); Микола на мить заціпенів. Голос.. видався йому страшенно знайомим (В. Гжицький); Ми так і остовпіли з переляку. Стоїмо ми та тількидивимось (І. Нечуй-Левицький); Вона сиділа якраз лицем до пожежі. Поперед неї у страшній нестямі закостеніла Оришка (Панас Мирний); Раптом Віталій застиг, закам’янів, задивлений кудись у море, і Тоні здалося, що він зблід, що на обличчі його відбився жах (О. Гончар); Все сталось так несподівано й швидко, що люди закаменіли (М. Коцюбинський); Схопившись, він озирнувся навкруги і од жаху окам’янів (О. Стороженко); На мить Гопко скам’янів від несподіванки (Я. Гримайло); Забуваючи все, Данило на якусь мить задерев’янів, а потім бігцем кинувся до них (М. Стельмах); Я подивився в її великі очі і з подиву задеревів на мить (Д. Павличко); Несподівано побачивши перед собою сина свого шефа, тільки на одну секунду знерухомів Самійло Овсійович (Ю. Шовкопляс).
ЗАМЕРЗА́ТИ (про воду, річку і т. ін. - покриватися, затягатися льодом), ЗАСТИГА́ТИ, СТИ́ГНУТИ, ЛЕДЕНІ́ТИ, КРИЖАНІ́ТИ, КРИ́ГНУТИдіал.;ПІДМЕРЗА́ТИ, ПРИМЕРЗА́ТИ, ЗАШЕРХА́ТИ, ШЕ́РХНУТИ, ПРИШЕРХА́ТИ, ПРИМОРО́ЖУВАТИСЯ, ПРИХО́ПЛЮВАТИСЯ (трохи, не повністю); СТАВА́ТИ (про річку - повністю покриватися льодом). - Док.: заме́рзнути, заме́рзти, засти́гнути, засти́гти, заледені́ти, зледені́ти, скрижані́ти, скри́гнути, підме́рзнути, приме́рзнути, приме́рзти, заше́рхнути, заше́рхти, прише́рхнути, прише́рхти, приморо́зитися, ста́ти. Тільки взимку, коли на короткий час.. замерзало море, відстоювались ми в Ростові або в Керчі (С. Скляренко); Стигнуть води сизуваті І синіють шиби у вікні (М. Рильський); Тимко схопив кайло і подався униз, де леденів Дон (Григорій Тютюнник); Голова молодиці нерухомо лежала на підігнутім лікті, і тільки сніжинки, набиваючись під повіки, ворушили її довгі вії, на яких крижаніла сльоза (М. Стельмах); Ранки були вже холодні й у річці над берегом вода зашерхала кригою (С. Чорнобривець); Вода шерхла в калюжах по дорозі (В. Кучер); Ще можна ходити по снігу, бо вночі він пришерхає від гостренького морозцю (О. Копиленко); Намочений, він [пісок] приморожувався, твердий, побережанський (І. Ле).
МЕ́РЗНУТИ[МЕ́РЗТИ] (твердіти від морозу, перетворюватися на лід), ЗАМЕРЗА́ТИ, ЗМЕРЗА́ТИ, МОРО́ЗИТИСЯрозм.;ПРОМЕРЗА́ТИ, ПРОМОРО́ЖУВАТИСЯрозм. (наскрізь або частково); ЛЕДЕНІ́ТИ (перетворюватися на лід або вкриватися кригою). - Док.: зме́рзнути[зме́рзти], заме́рзнути[заме́рзти], проме́рзнути[проме́рзти], проморо́зитися, заледені́ти. Ісльоза на віях мерзне (М. Рильський); Артилеристи скинули безкозирки, і сльози замерзали на їхніх обпалених щоках (В. Кучер); Надворі люто тріщать морози, А він працює і дні і ночі; Краялось серце, змерзали сльози, Поки не сплющив навіки очі (П. Грабовський); Земля на ніч морозилася, а вдень розкисала знов (І. Ле і О. Левада); В добрі зими до самого споду промерзала маленька ріка (Т. Масенко); На зиму вода із ставів спускається і ґрунт ложа проморожується (з журналу); Ніч. Холодна, пронизлива ніч. Леденіє крило літака (Л. Забашта).
МЕ́РЗНУТИ[МЕ́РЗТИ] (відчувати холод, гинути, страждати від холоду), ЗАМЕРЗА́ТИ, ЗМЕРЗА́ТИ, ПЕРЕСТУ́ДЖУВАТИСЯдіал.;ПРОМЕРЗА́ТИ (сильно); ПРИМЕРЗА́ТИ (злегка); ЛЕДЕНІ́ТИ, КРИ́ГНУТИдіал. (ставати холодним, як лід); ДУБІ́ТИрозм. (сильно, втрачаючи чутливість, рухливість тощо). - Док.: зме́рзнути[зме́рзти], поме́рзнути[поме́рзти], заме́рзнути[заме́рзти], перестуди́тися, проме́рзнути[проме́рзти], приме́рзнути[приме́рзти], заледені́ти, одубі́ти, оду́бнути[оду́бти], одубені́ти. Як їсть, товпріє, а як робить, то мерзне (приказка); Горобці на льоту мерзли, падали (Григорій Тютюнник); - Він нічого не тямить. Ой, горенько ж моє.. Та це ж він замерзає, коли його на сон хилить (А. Шиян); Марічка перша змерзала й пускалася бігти (М. Коцюбинський); - Відшукайте, Василечку, Зоню, бо я її ніде не бачу.. Я боюся, щоби не перестудилася в своїй легкій одежі (О. Кобилянська); Мороз стояв лютий. Жаба швидко промерзла і стала мов грудочка (О. Копиленко); Бурлак в полі примерзає (П. Чубинський); Ноги леденіють (Д. Косарик); - Що, невісточко, пануєш? Маєш три сини, як соколи, а сама в холодній хаті кригнеш? (С. Васильченко); - Частина людей дубіє в полі, а частина сидить по теплих канцеляріях (П. Панч).