легінювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду
[діал.]

Словник відмінків

Інфінітив легінюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   легіню́ймо
2 особа легіню́й легіню́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа легінюва́тиму легінюва́тимемо, легінюва́тимем
2 особа легінюва́тимеш легінюва́тимете
3 особа легінюва́тиме легінюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа легіню́ю легіню́ємо, легіню́єм
2 особа легіню́єш легіню́єте
3 особа легіню́є легіню́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
легіню́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. легінюва́в легінюва́ли
жін. р. легінюва́ла
сер. р. легінюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
легінюва́вши