-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив ла́щити
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ла́щмо
2 особа лащ ла́щте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ла́щитиму ла́щитимемо, ла́щитимем
2 особа ла́щитимеш ла́щитимете
3 особа ла́щитиме ла́щитимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ла́щу ла́щимо, ла́щим
2 особа ла́щиш ла́щите
3 особа ла́щить ла́щать
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ла́щачи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ла́щив ла́щили
жін. р. ла́щила
сер. р. ла́щило
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ла́щений
Безособова форма
ла́щено
Дієприслівник
ла́щивши

Словник синонімів

ПЕ́СТИ́ТИ[ПЕ́СТУВАТИ] (виявляти свою любов, гладячи, цілуючи когось), ГОЛУ́БИТИ, ПРИГОЛУ́БЛЮВАТИ, НІ́ЖИТИ, ЛЕЛІ́ЯТИ, МИЛУВА́ТИфольк., ЛЮБУВА́ТИрозм., ПРИЛА́СКУВАТИрідше; ЛА́ЩИТИ, ПРИЛА́ЩУВАТИ (перев. тварин). Вона пригортала відважне хлоп’я, пестила його і цілувала, мов рідне (Я. Баш); Нехай мене той голубить, а хто вірно мене любить (пісня); [Оленка:] Татку! Іван радісно обнімає її, приголублює (О. Левада); - Матір одягну, як паню, і буду її ніжити й пестувати... (Г. Квітка-Основ’яненко); Колисала-леліяла мамка дитиночку, Так му файно заспівала - любий мій синочку (пісня); Стара як обійняла її, то й з рук не випускає, цілує й милує та любує (Марко Вовчок); Треба вола приласкувати, як запрягаєш (Словник Б. Грінченка); Він ходить між корів, підійде до одної, до другої скотини - лащить їх (Ю. Яновський).