кінчений 1 значення

-1-
дієприкметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний кі́нчений кі́нчена кі́нчене кі́нчені
родовий кі́нченого кі́нченої кі́нченого кі́нчених
давальний кі́нченому кі́нченій кі́нченому кі́нченим
знахідний кі́нчений, кі́нченого кі́нчену кі́нчене кі́нчені, кі́нчених
орудний кі́нченим кі́нченою кі́нченим кі́нченими
місцевий на/у кі́нченому, кі́нченім на/у кі́нченій на/у кі́нченому, кі́нченім на/у кі́нчених