кіннотний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний кінно́тний кінно́тна кінно́тне кінно́тні
родовий кінно́тного кінно́тної кінно́тного кінно́тних
давальний кінно́тному кінно́тній кінно́тному кінно́тним
знахідний кінно́тний кінно́тну кінно́тне кінно́тні
орудний кінно́тним кінно́тною кінно́тним кінно́тними
місцевий на/у кінно́тному, кінно́тнім на/у кінно́тній на/у кінно́тному, кінно́тнім на/у кінно́тних