кільцюватий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний кільцюва́тий кільцюва́та кільцюва́те кільцюва́ті
родовий кільцюва́того кільцюва́тої кільцюва́того кільцюва́тих
давальний кільцюва́тому кільцюва́тій кільцюва́тому кільцюва́тим
знахідний кільцюва́того, кільцюва́тий кільцюва́ту кільцюва́те кільцюва́тих, кільцюва́ті
орудний кільцюва́тим кільцюва́тою кільцюва́тим кільцюва́тими
місцевий на/у кільцюва́тому, кільцюва́тім на/у кільцюва́тій на/у кільцюва́тому, кільцюва́тім на/у кільцюва́тих