кільцювати 1 значення

-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив кільцюва́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   кільцю́ймо
2 особа кільцю́й кільцю́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа кільцюва́тиму кільцюва́тимемо, кільцюва́тимем
2 особа кільцюва́тимеш кільцюва́тимете
3 особа кільцюва́тиме кільцюва́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа кільцю́ю кільцю́ємо, кільцю́єм
2 особа кільцю́єш кільцю́єте
3 особа кільцю́є кільцю́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
кільцю́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. кільцюва́в кільцюва́ли
жін. р. кільцюва́ла
сер. р. кільцюва́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
кільцюва́вши