-1-
іменник жіночого роду
(населений пункт в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Керни́ця  
родовий Керни́ці  
давальний Керни́ці  
знахідний Керни́цю  
орудний Керни́цею  
місцевий на/у Керни́ці  
кличний Керни́це*  
-2-
іменник жіночого роду
(річка в Україні)

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Керни́ця  
родовий Керни́ці  
давальний Керни́ці  
знахідний Керни́цю  
орудний Керни́цею  
місцевий на/у Керни́ці  
кличний Керни́це*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Керни́ця  
родовий Керни́ці  
давальний Керни́ці  
знахідний Керни́цю  
орудний Керни́цею  
місцевий на/у Керни́ці  
кличний Керни́це*  
-3-
іменник жіночого роду
(криниця) [діал.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Керни́ця  
родовий Керни́ці  
давальний Керни́ці  
знахідний Керни́цю  
орудний Керни́цею  
місцевий на/у Керни́ці  
кличний Керни́це*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний Керни́ця  
родовий Керни́ці  
давальний Керни́ці  
знахідний Керни́цю  
орудний Керни́цею  
місцевий на/у Керни́ці  
кличний Керни́це*  

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний керни́ця керни́ці
родовий керни́ці керни́ць
давальний керни́ці керни́цям
знахідний керни́цю керни́ці
орудний керни́цею керни́цями
місцевий на/у керни́ці на/у керни́цях
кличний керни́це* керни́ці*

Словник синонімів

ДЖЕРЕЛО́ (потік води, що утворюється внаслідок виходу підземних вод на поверхню землі), КЛЮЧрідше,КРИНИ́ЧКА, КРИНИ́ЦЯрідше,КЕРНИ́ЦЯ[КИРНИ́ЦЯ]діал., КРИНИЧОВИ́НАдіал.,ЧУРдіал.,ЧУ́РКАЛОдіал., НОРА́діал.,ЖИВЕ́ЦЬдіал.З-під коріння липи било джерело погожої води (І. Франко); Ключ прозоро б’є з-під косогору, І рине, і дробиться по піску (М. Рильський); Під скелею блищала у кам’яному жолобку криничка (І. Нечуй-Левицький); Між коренем пробилася Глибока криниця; Дзюрчить з неї.. Холодна водиця (Я. Щоголів); Липина і горобина, і дуб кучерявий поспліталися вітами зеленими над холодною криничовиною (Марко Вовчок); Коло неї чур Студеної води, як срібнесенький шнур (Ю. Федькович); Олекса пішов шукати чуркала, щоб обмити [рану] (Г. Хоткевич); В норах вода чистесенька, В цю я ся дивила (Ю. Федькович).
КРИНИ́ЦЯ (вузька й глибока яма, викопана до водоносних шарів і захищена зрубом від обвалів, призначена для добування води), КОЛО́ДЯЗЬ, КЕРНИ́ЦЯ[КИРНИ́ЦЯ]діал.;КО́ПАНКА, СТУ́ДНЯдіал.,СТУ́ДЕНЬдіал. (перев. без зрубу). Поприбігали люди до криниці й наливали коновками воду в відра (Лесь Мартович); Господиня, дружина Горпищенкова, йде з відрами до колодязя набрати води (О. Гончар); Над берегом, коло горбка, Стоїть з цебринами керниця (С. Руданський); Падають навколо бабусі жовті груші з грушки.. Вона відкладає шитво, збирає їх і кидає в копанку (Григір Тютюнник); Біля обмерзлого студня, димлячи парою, на всі груди іржали відгодовані огирі (Григорій Тютюнник).