-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив квітува́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   квіту́ймо
2 особа квіту́й квіту́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа квітува́тиму квітува́тимемо, квітува́тимем
2 особа квітува́тимеш квітува́тимете
3 особа квітува́тиме квітува́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа квіту́ю квіту́ємо, квіту́єм
2 особа квіту́єш квіту́єте
3 особа квіту́є квіту́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
квіту́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. квітува́в квітува́ли
жін. р. квітува́ла
сер. р. квітува́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
квітува́вши

Словник синонімів

ПРОЦВІТА́ТИ (успішно розвиватися у сприятливих умовах), РОЗКВІТА́ТИ, РОЗЦВІТА́ТИрідше,ЦВІСТИ́, КВІ́ТНУТИ, КВІТУВА́ТИ, ПРОКВІТА́ТИрозм.,ВЕСНІ́ТИпоет. - Док.: процвісти́рідкорозкві́тнути, розцвісти́, прокві́тнути. [Річард:] В тих палацах, немов заморські квіти, процвітають таланти виборні (Леся Українка); В цій любові розквітати Будеш вічно, краща в світі, Земле моя, світла мати (М. Нагнибіда); Вічна слава братам, що упали в бою, щоб життя розцвітало й шуміло (В. Сосюра); Жили, цвіли, сміялися, любили Веселі хлопці (М. Рильський); Я там любив і працював. Там квітло щастя золотеє і одцвіло... (В. Сосюра); - Чи ж можна так хнюпитись, .. коли навколо квітує життя? (Ю. Збанацький); Всьому давала лад Уляна, і, тільки дякуючи їй, проквітало домашнє господарство (Григорій Тютюнник).
ЦВІСТИ́ (про квіти - розкриватися, розпускатися; про людину тощо - бути в розквіті сил), КВІ́ТНУТИ, ПРОЦВІТА́ТИ, КВІТУВА́ТИ, КРАСУВА́ТИСЯ (перев. про злаки). Цвітуть в Херсоні абрикоси, Черешні в Знам’янці цвітуть, Весна квітчає буйні коси І вируша в далеку путь (Л. Дмитерко); Кущами пишними квітнули маки червоні... (А. Головко); Серед кущів на вогкій землі процвітає шафран (М. Коцюбинський); Земля відчула першу ласку, І квітне поле по весні (Т. Масенко); Квітувало жито, красувалося... (С. Васильченко); На городі в Кащука усе квітує (Ю. Бедзик). - Пор. 1. буя́ти.