-1-
іменник чоловічого роду, істота

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний квартир’є́р квартир’є́ри
родовий квартир’є́ра квартир’є́рів
давальний квартир’є́рові, квартир’є́ру квартир’є́рам
знахідний квартир’є́ра квартир’є́рів
орудний квартир’є́ром квартир’є́рами
місцевий на/у квартир’є́рові, квартир’є́рі на/у квартир’є́рах
кличний квартир’є́ре квартир’є́ри

Словник синонімів

КВАРТИР’Є́Р, КВАРТИРМЕ́ЙСТЕР. Обстріляні з кулеметів квартир’єри ствердили, що в селі Рождественському стоїть якась військова частина (П. Панч); Там уже заздалегідь чатував загін гренадерів, і квартирмейстери, відряджені князем, подбали, щоб усе було гаразд (І. Кулик).