-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив кача́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   кача́ймо
2 особа кача́й кача́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа кача́тиму кача́тимемо, кача́тимем
2 особа кача́тимеш кача́тимете
3 особа кача́тиме кача́тимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа кача́ю кача́ємо, кача́єм
2 особа кача́єш кача́єте
3 особа кача́є кача́ють
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
кача́ючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. кача́в кача́ли
жін. р. кача́ла
сер. р. кача́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
ка́чаний
Безособова форма
ка́чано
Дієприслівник
кача́вши

Словник синонімів

КОТИ́ТИ (пересувати круглий предмет, обертаючи його), СКО́ЧУВАТИ, ТОЧИ́ТИрозм.; КАЧА́ТИрозм. (у різні боки); ПРОКО́ЧУВАТИ (на певну відстань). - Док.: скоти́ти, покоти́ти, сточи́ти, прокоти́ти. Вітер котив курай та перекотиполе (Ю. Яновський); Юрко з Уласом скотили камінь в кутку печери (І. Нечуй-Левицький); Скаже мені робити - під гору камінь точити (Словник Б. Грінченка); І, не послухавши зайчати, їжак схопив отой клубок та як почне його качати й перекидать через дубок (Н. Забіла).
НАКАЧА́ТИщо чим, що в що (наповнити що-небудь повітрям, рідиною тощо за допомогою насоса або іншого приладу); НАПОМПУВА́ТИ (звичайно за допомогою помпи); НАМЛИНКУВА́ТИщо в що, діал. (звичайно про повітря); НАГНІТИ́ТИщо в що (за допомогою потужних насосів, компресорів і т. ін.). - Недок.: нака́чувати, кача́ти, напомпо́вувати, помпува́ти, млинкува́ти, нагніта́ти. Накачати шину; Дівчина похапцем накачала в казан води (О. Донченко); Кинеться [Олексій] до колодязя, що перед хатою, і напомпує повне корито води (П. Куліш); Чому ж ти млинка де не роздобув та свіжого воздуху [повітря] не намлинкував до ями? (І. Франко); Червонофлотці поволі нагнітали помпами повітря в шланги, проведені до водолазів (М. Трублаїні).
ХИТА́ТИщо, чим (надавати чому-небудь коливального руху з боку на бік, вперед і назад, згори вниз), ВИХИ́ТУВАТИ, ХИЛИТА́ТИ, КОЛИХА́ТИ, КОЛИСА́ТИ, КОЛИВА́ТИ, ГОЙДА́ТИ, ТЕЛІПА́ТИрозм., ТІ́ПАТИрозм., ХИБА́ТИрозм., ХИЛЯ́ТИрозм.,ТЕРМОСИТИрозм., МЕТА́ТИрозм.; КАЧА́ТИрозм. (на воді). - Док.: хитну́ти, хилитну́ти, колихну́ти, колиснути, коливну́ти, метну́ти, похитну́ти, схитну́ти. Хвиля хитає комиші, вішає на кореневища верболозів лиштви білої піни (Григорій Тютюнник); Юра вмощується в рогатині, немов у кріслі... Вітер ніжно хилитає його сюди і туди (Ю. Смолич); Плине білий човник, хвилечка колише, хвилечка гойдає (Леся Українка); Легенький вітерець колисав плюмажі над високими ківерами (Н. Рибак); Тихі вітри коливали дзвоники, і вони дзвеніли й розливали в небі райські мотиви (І. Нечуй-Левицький); Дивлюсь - бреде він із школи сердитий, на товаришів ніякої уваги не звертає, теліпає сумкою з книжками (О. Донченко); Поміж другими й старий дяк тіпає головою (Панас Мирний); Гуцули.. збилися такою лавою, що нею хиляло, як хвилею на морі (Г. Хоткевич); Крім шуму бурі, що термосила могутніми коронами дуба, не чути було нічого (І. Франко); Чути лише плюскіт дощу, дзюрчання струмків та глухий шум дерев, що їх безжально метає вітер, січе дощ (А. Шиян); [Геннадій:] Як їх не качає, як не стукаються вони під час шторму, а голова не болить! (З. Мороз); Тихо шуміли вікові ялини, мрійно похитуючи обважнілими верхівками в сліпучо-білих снігових шапках (Я. Качура); Вітер тихенько погойдує хвою (Я. Шпорта).