каузативний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний каузати́вний каузати́вна каузати́вне каузати́вні
родовий каузати́вного каузати́вної каузати́вного каузати́вних
давальний каузати́вному каузати́вній каузати́вному каузати́вним
знахідний каузати́вний каузати́вну каузати́вне каузати́вні
орудний каузати́вним каузати́вною каузати́вним каузати́вними
місцевий на/у каузати́вному, каузати́внім на/у каузати́вній на/у каузати́вному, каузати́внім на/у каузати́вних