відкрива́ти / відкри́ти ка́рти. Переставати приховувати свої таємниці, думки, плани, наміри; діяти відверто. — Звичайні собі туристи. І ніхто не зобов’язаний відкривати перед ними всі свої карти (П. Оровецький); — Коли я говорю з циганами, вони питають мене: “Де твоя дочка? Навіть вона тебе вже не слухає?..” Нур розуміє, що цими словами, цим признанням він відкриває свої останні карти, показує своє безсилля (Д. Ткач); Сохацький вважав за можливе піти на риск і не виконав прямої директорової вказівки: до Держплану не пішов і питання ні з ким не погоджував. Боявся передчасно відкрити карти (Л. Дмитерко); — Які цілі ти переслідував, коли писав про мене дописа в обласну газету? “Що ж робити? Поводить його трохи за носа чи відкрити карти зараз же?” (Григорій Тютюнник). відкри́ті ка́рти. Сиволап зважив, що його карти відкриті, .. зціпивши зуби, погодився на дільницю (Д. Ткач).