-1-
іменник чоловічого роду, істота
[жарт.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний карапу́з карапу́зи
родовий карапу́за карапу́зів
давальний карапу́зові, карапу́зу карапу́зам
знахідний карапу́за карапу́зів
орудний карапу́зом карапу́зами
місцевий на/у карапу́зові, карапу́зі на/у карапу́зах
кличний карапу́зе карапу́зи

Словник синонімів

МАЛЯ́ (маленька дитина; мала тварина), МАЛЕНЯ́розм.,ДИТИНЧА́розм.,ДИТЯ́ТКОпестл.,ДИТИНЯ́пестл.,ПЕРВО́ЛІТОКрозм.,ГОЛОПУ́ЦЬОК[ГОЛОЦЮ́ЦЬОК]фам., ПУ́ЦЬВІРІНОКфам.;МАЛЮ́Крозм.,ДИТИ́НКАпестл.,ЛЯ́ЛЯрозм.,ЛЯ́ЛЬКАрозм.,КАРАПУ́Зжарт. (мала дитина); МАЛЕ́НЬКИЙ (про малого хлопчика); МАЛЕ́НЬКА (про малу дівчинку); НЕМОВЛЯ́ (дитина, яка ще не вміє говорити; грудна дитина); КРИ́ХІТКАпестл.,КРИШЕНЯ́пестл.,КРИ́ХТАпестл. (дуже мала дитина або тварина). І на руках у матері маля Од сонця мружиться і мов піймати хоче щось у повітрі (В. Бичко); І не знають хлоп’ята, Що із цим же ім’ям Біля двору і хати Я гасав маленям (А. Малишко); З хати, двері в яку були прочинені, вирачкувало замурзане по самісінькі вуха дитинча (М. Олійник); Їжачок, Мале дитятко, Сам полив З посівом грядку (М. Стельмах); Віддала Пазя дитиня до мене, а сама до Львова в мамки (Лесь Мартович); Води напившися з ясного джерела, Вертаються вони [вівці] під поклики пастуші, І хитро щуляться у перволітків уші... (М. Рильський); Діти голопуцьки, як горобенята, бігають по вулиці (Ганна Барвінок); .- Він почав з дітьми пиріжки з квасолею ліпити. Не вміє ж, ледачий макогон, а взявся, щоб потішити своїх пуцьвірінків (М. Стельмах); Малюки обсіли ночви, руками хлюпались у теплому купелі і бризкали на рожеве тільце найменшого братика (С. Чорнобривець); Дитинка вродилась. Мене ґаздиня з служби геть нагнала (І. Франко); Неначе ляля в льолі білій, Святеє сонечко зійшло (Т. Шевченко); .- Ти вже прокинувся, синочку? А я тобі ляльку привела, дівчинку. Он бач, яка! (О. Довженко); Виманений окрайцем, з печі на лежанку спустився, нарешті, сам Василько, білоголовий, лобатий карапуз (О. Гончар); Спить маленький; матусину руку щільненько Обняли рученята дрібнії (Леся Українка); Маленька встане: - Мамо, мамо, А де наш тато? (П. Воронько); З-за цегельні торохтів віз. Їхали молодиці з немовлятами (О. Кундзич); Іноді Максиму Тадейовичу випадало йти з дому в той час, коли мами і бабусі розбирали своїх крихіток з дитячого садка (Ю. Мартич); Спи, моя крихто, рости крилата, Дітки вже сплять малі (Я. Шпорта). - Пор. 1. дити́на.