-1-
іменник жіночого роду, істота
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний капризу́ля капризу́лі
родовий капризу́лі капризу́ль
давальний капризу́лі капризу́лям
знахідний капризу́лю капризу́ль
орудний капризу́лею капризу́лями
місцевий на/у капризу́лі на/у капризу́лях
кличний капризу́ле капризу́лі

Словник синонімів

ВЕРЕДУ́Н (той, хто вередує, капризує), ВЕРЕДІ́Й, ВЕРЕДНИ́К, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́розм.,ПРИВЕРЕ́ДАрозм.,КАПРИЗУ́Нрозм.,КАПРИЗУ́ЛЯрозм.,КОВЕРЗУ́Нрозм.,КОМИЗА́розм.,ПЕРЕБЕ́НДЯрозм.Бідна Мотузиха не знала, на чому прягти яєшню для старих вередунів (І. Нечуй-Левицький); Чого тобі нестає ще? Ну, та й вередій же! (Словник Б. Грінченка); - Це ж не чоловік, а варивода, нудьга і печаль (М. Стельмах); Мала мама одинця.. Мамі з ним була біда: Одинець був вереда (Г. Бойко); Якщо дитину вже називають "капризуля", "вереда", то часто це означає, що капризи в неї - не випадок, а особливість поведінки (з журналу); - Як же вниз, коли я знизу? Ти не строй мені комизу! (П. Тичина).
ВЕРЕДУ́ХА (та, що вередує, капризує), ВЕРЕДІ́ЙКА, ВЕРЕДНИ́ЦЯ, ВАРИ́ВОДА, ВЕРЕДА́розм.,ПРИВЕРЕ́ДАрозм.,КАПРИЗУ́ЛЯрозм.,КАПРИЗУ́ХАрозм.,КОВЕРЗУ́ХАрозм.,КОМИЗА́розм.Замислив я охитрувати вередуху (Марко Вовчок); Свої-то не чіпали Настусю, бо добре вивчили її химерну, примхливу вдачу страшенної вередійки (О. Копиленко); Не буде їй добра у світі, коли такою вередницею зостанеться (Марко Вовчок); Та й стала [Орина] такою вариводою, що й Окуня інколи обсідали сумніви: а може, це таки його дочка (М. Стельмах); Дідок охоче продав Рябуху [корову] в артіль, бо вже.. насточортіло.. бичуватися з гемонською капризулею (І. Волошин); Ковалева мама.. так настрахала її, що коверзуха заверещала зовсім несамовито (О. Ільченко).