-1-
іменник жіночого роду
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний каменю́ка каменю́ки
родовий каменю́ки каменю́к
давальний каменю́ці каменю́кам
знахідний каменю́ку каменю́ки
орудний каменю́кою каменю́ками
місцевий на/у каменю́ці на/у каменю́ках
кличний каменю́ко* каменю́ки*

Словник фразеологізмів

держа́ти (трима́ти) ка́мінь за па́зухою. Приховувати злобу, ненависть до кого-небудь; бути готовим зробити прикрість комусь, вчинити помсту над кимсь. Говорить, як лисиця, а за пазухою камінь держить (Укр.. присл..); Настя вчора якось сказала, що раніше з тобою гуляла, от я й вирішив поговорити… Нащо камінь за пазухою тримати? (М. Ю. Тарновський). держа́ти каменю́ку за па́зухою. [Герцик:] Котрий лисичить, умизгається, лебезує, .. чи не частіше всього держе [держить] за пазухою каменюку (М. Кропивницький).

з ка́менем на душі́ (в гру́дях). У гнітючому, поганому настрої. З каменем на душі працює [Пріся] на курятнику, день у день вичищає гній (О. Гончар). з каменю́кою в гру́дях. За вікном сірів похмурий ранок. Але Гриша не міг усидіти в хаті з важкою каменюкою в грудях (В. Большак).

ка́мінь за па́зухою [лежи́ть] у кого. Хто-небудь вороже настроєний проти когось, нещирий, лицемірний, з лихими, недобрими намірами. — Були друзі щирі і нерозлучні, вірні до гроба, але були й недруги, у яких тільки камінь за пазухою (В. Москалець). каменю́ка за па́зухою лежи́ть. [Приблуда (до Горпини):] Як тільки хто передо мною почне лисичити, то мені здається, що у того чоловіка лежить каменюка за пазухою (М. Кропивницький).