калювати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | калюва́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | калю́ймо | |
2 особа | калю́й | калю́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | калюва́тиму | калюва́тимемо, калюва́тимем |
2 особа | калюва́тимеш | калюва́тимете |
3 особа | калюва́тиме | калюва́тимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | калю́ю | калю́ємо, калю́єм |
2 особа | калю́єш | калю́єте |
3 особа | калю́є | калю́ють |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
калю́ючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | калюва́в | калюва́ли |
жін. р. | калюва́ла | |
сер. р. | калюва́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
калюва́вши |