-1-
дієслово недоконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив ка́вкати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   ка́вкаймо
2 особа ка́вкай ка́вкайте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа ка́вкатиму ка́вкатимемо, ка́вкатимем
2 особа ка́вкатимеш ка́вкатимете
3 особа ка́вкатиме ка́вкатимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа ка́вкаю ка́вкаємо, ка́вкаєм
2 особа ка́вкаєш ка́вкаєте
3 особа ка́вкає ка́вкають
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
ка́вкаючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. ка́вкав ка́вкали
жін. р. ка́вкала
сер. р. ка́вкало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
ка́вкавши

Словник синонімів

КРЯ́КАТИ (про ворон, круків тощо - кричати), КА́РКАТИ, КРЮ́КАТИ[КРУ́КАТИрідше], КРУ́МКАТИ, КА́ВКАТИрозм.,КАВЧА́ТИрозм. (про ворон). - Док.: кря́кнути, ка́ркнути, крю́кнути[кру́кнути], кру́мкнути, ка́вкнути. У долині ворон кряче (В. Сосюра); Над парками на київських кручах кружляло, каркаючи, гайвороння (Ю. Смолич); Галок, крюків, ворон сила На стрісі зібралось! Крюкають, кавкають, мекечуть Всіма голосами (П. Гулак-Артемовський); Кавкає, як ворона, а хитрий, як чорт (М. Номис).