-1-
іменник середнього роду

Словник відмінків

відмінок однина множина
називний йме́ння йме́ння
родовий йме́ння ймень
давальний йме́нню йме́нням
знахідний йме́ння йме́ння
орудний йме́нням йме́ннями
місцевий на/у йме́нні, йме́нню на/у йме́ннях
кличний йме́ння* йме́ння*

Словник синонімів

ІМ’Я́ (особиста назва людини та тварини), ІМЕ́ННЯ[ЙМЕ́ННЯ], НАЙМЕ́ННЯ, НАЙМЕНУВА́ННЯ, НА́ЗВИСЬКОрозм.; КЛИ́ЧКА (у тварин). За мостом наздогнала її [Килину] машина і її покликали на ім’я (Є. Гуцало); Є в Києві чоловік, на ймення Кирило, на прізвище Кожум’яка (казка); Була там молодичка, Саломея наймення їй, - покинула дітей і чоловіка (Леся Українка); Маю труднощі при перевірці, як котра дитина називається. Інші бачу назвиська в метриці, а зовсім інші жінки дають (Уляна Кравченко); Катерина Мироненко чистить і полірує до мармурового блиску попелясту сименталку на кличку Дрофа (І. Волошин). - Пор. 1. на́зва.