зіщулюватися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | зіщу́люватися, зіщу́люватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зіщу́люймося, зіщу́люймось | |
2 особа | зіщу́люйся, зіщу́люйсь | зіщу́люйтеся, зіщу́люйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зіщу́люватимуся, зіщу́люватимусь | зіщу́люватимемося, зіщу́люватимемось, зіщу́люватимемся |
2 особа | зіщу́люватимешся | зіщу́люватиметеся, зіщу́люватиметесь |
3 особа | зіщу́люватиметься | зіщу́люватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зіщу́лююся, зіщу́лююсь | зіщу́люємося, зіщу́люємось, зіщу́люємся |
2 особа | зіщу́люєшся | зіщу́люєтеся, зіщу́люєтесь |
3 особа | зіщу́люється | зіщу́люються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
зіщу́люючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | зіщу́лювався, зіщу́лювавсь | зіщу́лювалися, зіщу́лювались |
жін. р. | зіщу́лювалася, зіщу́лювалась | |
сер. р. | зіщу́лювалося, зіщу́лювалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
зіщу́лювавшись |