зіщулитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | зіщу́литися, зіщу́литись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зіщу́льмося, зіщу́льмось | |
2 особа | зіщу́лься | зіщу́льтеся, зіщу́льтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зіщу́люся, зіщу́люсь | зіщу́лимося, зіщу́лимось, зіщу́лимся |
2 особа | зіщу́лишся | зіщу́литеся, зіщу́литесь |
3 особа | зіщу́литься | зіщу́ляться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | зіщу́лився, зіщу́ливсь | зіщу́лилися, зіщу́лились |
жін.р. | зіщу́лилася, зіщу́лилась | |
сер.р. | зіщу́лилося, зіщу́лилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
зіщу́лившись |