зітнутий 2 значення

-1-
дієприкметник
(з’єднаний)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зі́тнутий зі́тнута зі́тнуте зі́тнуті
родовий зі́тнутого зі́тнутої зі́тнутого зі́тнутих
давальний зі́тнутому зі́тнутій зі́тнутому зі́тнутим
знахідний зі́тнутий, зі́тнутого зі́тнуту зі́тнуте зі́тнуті, зі́тнутих
орудний зі́тнутим зі́тнутою зі́тнутим зі́тнутими
місцевий на/у зі́тнутому, зі́тнутім на/у зі́тнутій на/у зі́тнутому, зі́тнутім на/у зі́тнутих
-2-
дієприкметник
(зрізаний)

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зі́тнутий зі́тнута зі́тнуте зі́тнуті
родовий зі́тнутого зі́тнутої зі́тнутого зі́тнутих
давальний зі́тнутому зі́тнутій зі́тнутому зі́тнутим
знахідний зі́тнутий, зі́тнутого зі́тнуту зі́тнуте зі́тнуті, зі́тнутих
орудний зі́тнутим зі́тнутою зі́тнутим зі́тнутими
місцевий на/у зі́тнутому, зі́тнутім на/у зі́тнутій на/у зі́тнутому, зі́тнутім на/у зі́тнутих

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зітну́тий зітну́та зітну́те зітну́ті
родовий зітну́того зітну́тої зітну́того зітну́тих
давальний зітну́тому зітну́тій зітну́тому зітну́тим
знахідний зітну́тий, зітну́того зітну́ту зітну́те зітну́ті, зітну́тих
орудний зітну́тим зітну́тою зітну́тим зітну́тими
місцевий на/у зітну́тому, зітну́тім на/у зітну́тій на/у зітну́тому, зітну́тім на/у зітну́тих