зіткнути 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | зіткну́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зіткні́мо, зіткні́м | |
2 особа | зіткни́ | зіткні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зіткну́ | зіткнемо́, зіткне́м |
2 особа | зіткне́ш | зіткнете́ |
3 особа | зіткне́ | зіткну́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | зіткну́в | зіткну́ли |
жін.р. | зіткну́ла | |
сер.р. | зіткну́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
зіткну́вши |