зіткнути 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зіткну́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зіткні́мо, зіткні́м
2 особа зіткни́ зіткні́ть
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зіткну́ зіткнемо́, зіткне́м
2 особа зіткне́ш зіткнете́
3 особа зіткне́ зіткну́ть
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зіткну́в зіткну́ли
жін.р. зіткну́ла
сер.р. зіткну́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зіткну́вши