зіставити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | зіста́вити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зіста́вмо | |
2 особа | зіста́в | зіста́вте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зіста́влю | зіста́вимо, зіста́вим |
2 особа | зіста́виш | зіста́вите |
3 особа | зіста́вить | зіста́влять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | зіста́вив | зіста́вили |
жін.р. | зіста́вила | |
сер.р. | зіста́вило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
зіста́влений | ||
Безособова форма | ||
зіста́влено | ||
Дієприслівник | ||
зіста́вивши |