зіставатися 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
[рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | зістава́тися, зістава́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зістава́ймося, зістава́ймось | |
2 особа | зістава́йся | зістава́йтеся, зістава́йтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зістава́тимуся, зістава́тимусь | зістава́тимемося, зістава́тимемось, зістава́тимемся |
2 особа | зістава́тимешся | зістава́тиметеся, зістава́тиметесь |
3 особа | зістава́тиметься | зістава́тимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зістаю́ся, зістаю́сь | зістаємо́ся, зістаємо́сь, зістає́мся |
2 особа | зістає́шся | зістаєте́ся, зістаєте́сь |
3 особа | зістає́ться | зістаю́ться |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
зістаючи́сь | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | зістава́вся, зістава́всь | зістава́лися, зістава́лись |
жін. р. | зістава́лася, зістава́лась | |
сер. р. | зістава́лося, зістава́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
зістава́вшись |