зіскочити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | зіско́чити | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зіско́чмо | |
2 особа | зіско́ч | зіско́чте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зіско́чу | зіско́чимо, зіско́чим |
2 особа | зіско́чиш | зіско́чите |
3 особа | зіско́чить | зіско́чать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | зіско́чив | зіско́чили |
жін.р. | зіско́чила | |
сер.р. | зіско́чило | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
зіско́чивши |