-1-
дієприкметник
[розм.]

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний зіпсу́тий зіпсу́та зіпсу́те зіпсу́ті
родовий зіпсу́того зіпсу́тої зіпсу́того зіпсу́тих
давальний зіпсу́тому зіпсу́тій зіпсу́тому зіпсу́тим
знахідний зіпсу́тий, зіпсу́того зіпсу́ту зіпсу́те зіпсу́ті, зіпсу́тих
орудний зіпсу́тим зіпсу́тою зіпсу́тим зіпсу́тими
місцевий на/у зіпсу́тому, зіпсу́тім на/у зіпсу́тій на/у зіпсу́тому, зіпсу́тім на/у зіпсу́тих

Словник синонімів

ЗІПСО́ВАНИЙу знач. прикм. (який зіпсувався, став непридатним для використання, вживання), ПОШКО́ДЖЕНИЙ, УШКО́ДЖЕНИЙ, ЗОПСО́ВАНИЙ рідше, ЗІПСУ́ТИЙрозм.,ЗОПСУ́ТИЙрідше, ПО́РЧЕНИЙрозм.;ДЕФЕ́КТНИЙ, БРАКО́ВАНИЙ, ГАНДЖОВИ́ТИЙрозм. (який має дефект, ваду); НЕСПРА́ВНИЙ, ПОЛА́МАНИЙ, ЗЛА́МАНИЙ (який поламався). Інколи.. починали [дзиґарі] хрипіти, але зіпсовані дзвоники не дзвонили (О. Полторацький); Каже [Масляк], "пив мадеру.. і порчене пиво" (Г. Квітка-Основ’яненко); Дефектний (бракований) товар; Утікаючи, покинули [загарбники] серед шляху тулуб несправної гармати (М. Стельмах); На дверях висів засув з поламаним замком (Л. Смілянський).
РОЗПУ́ЩЕНИЙ (недисциплінований, свавільний унаслідок чийогось потурання), РОЗБЕ́ЩЕНИЙ, РОЗПАСКУ́ДЖЕНИЙ, ЗІПСО́ВАНИЙ, ЗІПСУ́ТИЙ, РОЗТЛІ́ННИЙ (морально розкладений). Вічно п’яний, брутальний і розбещений, він наганяв страх на людей своїм нагаєм (М. Чабанівський); Мати врозумляла дочку. Тихін ненадійний... Він і на машині їздить, і трактором оре, та розпаскуджений (К. Гордієнко); Але як на його [прокурора] думку, то й Левантина не може бути не винною. Зіпсована, лінива дівчина покидає одних хазяїв, покидає других, охоча до того, щоб і чуже зайняти (Б. Грінченко); Він був не злий хлопець з природи, але бездонно зіпсутий (І. Франко); [Геннадій:] Як тобі подобається! Ха-ха-ха. В драмі, бачте, "обпльовується" революція, а тому це - розтлінна бульварщина... (Л. Смілянський).