-1-
дієслово доконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зіпрі́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зіпрі́ймо
2 особа зіпрі́й зіпрі́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зіпрі́ю зіпрі́ємо, зіпрі́єм
2 особа зіпрі́єш зіпрі́єте
3 особа зіпрі́є зіпрі́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. зіпрі́в зіпрі́ли
жін.р. зіпрі́ла
сер.р. зіпрі́ло
Активний дієприкметник
зіпрі́лий
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зіпрі́вши

Словник синонімів

ГНИ́ТИ (псуватися під впливом мікроорганізмів),ГНИ́СТИ́, ЗАГНИВА́ТИ, ЗГНИВА́ТИ[ЗОГНИВА́ТИрідше], РОЗКЛАДА́ТИСЯ, ТЛІ́ТИ, ПЕРЕТЛІВА́ТИ, СТЛІВА́ТИ, ПРІ́ТИ, ЗОПРІВА́ТИрідше, ГОРІ́ТИ (під дією вологи й тепла). - Док.: згни́ти[зігни́ти][зогни́ти], згни́сти́[зігни́сти́][зогни́сти́], загни́ти, загни́сти́, розкла́стися, перетлі́ти, стлі́ти, зіпрі́ти[зопрі́ти], згорі́ти. Мочить дощ у незарамлені вікна, свистять вітри зимової доби і навівають повно снігу. Все гниє і валиться поволі (Г. Хоткевич); Дошки посіріли, де-не-де почали навіть загнивати (Ю. Шовкопляс); Стебло пшениці виростає з розбухлого зерна, що, давши йому життя, згниває (П. Колесник); А там саме на поляні груша зогниває (С. Руданський); Коли погибає кривоніс [пташка], труп його не гниє, не розкладається десятки років.. Засихає і лежить собі (О. Копиленко); На захід полинув би я, Де цвітуть моїх предків поля, Де в замку пустельнім.. Тліють кості занедбані їх (М. Зеров); В тріщинах набивалося листя, щоб перетліти і віддати себе землі (Григорій Тютюнник); - Хата в нас стара, підлога стліла (Ю. Збанацький); Четверо чоловіків.. скаржились на осінь: бо заливає водою кагати, бо гниє в полі незаскиртована солома, бо пріє на корені кукурудза (Ю. Мушкетик); Сіно горить у стіжках.
ПОТІ́ТИ (покриватися потом, виділяти піт), ПІТНІ́ТИ, ПРОПОТІВА́ТИ, МОКРІ́ТИ, УПРІВА́ТИ[ВПРІВА́ТИ], ПРІ́ТИрозм.,УПА́РЮВАТИСЯ[ВПА́РЮВАТИСЯ]розм.,ЗОПРІВА́ТИрозм. - Док.: употі́ти[впоті́ти], споті́ти, спітні́ти, пропоті́ти, змокрі́ти, упрі́ти[впрі́ти], упа́ритися[впа́ритися], зопрі́ти[зіпрі́ти]. Вулкан потіє і трудиться, Всіх лає, б’є, пужа, яриться, К роботі приганя майстрів (І. Котляревський); В Річинського пітніли руки навіть крізь рукавички, але пригортав Олену міцно (Ірина Вільде); - Скоро ти пропотієш, а там, дивись, і стане легше... (Вас. Шевчук); По коліно в болоті грузне кінь, в натузі везе кладь, мокріє, лисніє (К. Гордієнко); Саїд згадав Кампир-Рават і тих же дехканів, що, впріваючи, відкочували вагонетки або кайлували скелю (І. Ле); Петро мовчав та тільки прів і червонівся (Лесь Мартович); - Геть чисто впарився, сину, - жалівся він Цигулі. - Коли ж мало не всю худобу звели. Давайте на підмогу (А. Головко); Зопрівши від натуги, він протиснувся, нарешті, всередину, але.. побачити нічого не міг: спереду стояла глуха стіна широких спин (П. Панч).