зіперти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | зіпе́рти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зіпрі́мо, зіпрі́м | |
2 особа | зіпри́ | зіпрі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зіпру́ | зіпремо́, зіпре́м |
2 особа | зіпре́ш | зіпрете́ |
3 особа | зіпре́ | зіпру́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | зіпе́р | зіпе́рли |
жін.р. | зіпе́рла | |
сер.р. | зіпе́рло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
зіпе́ртий | ||
Безособова форма | ||
зіпе́рто | ||
Дієприслівник | ||
зіпе́рши |