зімяти 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | зім’я́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зімні́мо, зімні́м | |
2 особа | зімни́ | зімні́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зімну́ | зімнемо́, зімне́м |
2 особа | зімне́ш | зімнете́ |
3 особа | зімне́ | зімну́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | зім’я́в | зім’я́ли |
жін.р. | зім’я́ла | |
сер.р. | зім’я́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
зім’я́тий | ||
Безособова форма | ||
зім’я́то | ||
Дієприслівник | ||
зім’я́вши |