заразити 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | зарази́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заразі́мо, заразі́м | |
2 особа | зарази́ | заразі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заражу́ | зара́зимо, зара́зим |
2 особа | зара́зиш | зара́зите |
3 особа | зара́зить | зара́зять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | зарази́в | зарази́ли |
жін.р. | зарази́ла | |
сер.р. | зарази́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
зара́жений | ||
Безособова форма | ||
зара́жено | ||
Дієприслівник | ||
зарази́вши |