закінчитися 1 значень
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | закі́нчи́тися, закі́нчи́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | закі́нчи́ться | закі́нча́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | закі́нчи́вся, закі́нчи́всь | закі́нчи́лися, закі́нчи́лись |
жін.р. | закі́нчи́лася, закі́нчи́лась | |
сер.р. | закі́нчи́лося, закі́нчи́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
закі́нчи́вшись |