-1-
дієслово недоконаного виду
(затискувати зубами)

Словник відмінків

Інфінітив заку́шувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заку́шуймо
2 особа заку́шуй заку́шуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заку́шуватиму заку́шуватимемо, заку́шуватимем
2 особа заку́шуватимеш заку́шуватимете
3 особа заку́шуватиме заку́шуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заку́шую заку́шуємо, заку́шуєм
2 особа заку́шуєш заку́шуєте
3 особа заку́шує заку́шують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заку́шуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заку́шував заку́шували
жін. р. заку́шувала
сер. р. заку́шувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
заку́шуваний
Безособова форма
заку́шувано
Дієприслівник
заку́шувавши

Словник синонімів

КУСА́ТИ (ранити зубами, жалом, хоботком тощо); ГРИ́ЗТИ (сильно хапати зубами; сильно жалити); ПРОКУ́ШУВАТИ (зубами наскрізь); ЗАКУ́ШУВАТИ (здавлювати, захоплюючи зубами); ЖАЛИ́ТИ, ТЯ́ТИ[ТНУ́ТИ], ШПИГА́ТИ, ЖИГА́ТИрозм. (ранити жалом або хоботком); Ї́СТИ (про комах - протягом тривалого часу). - Док.: укуси́ти, кусну́ти, кусону́типідсил.покуса́ти, гризну́ти, гризону́типідсил.прокуси́ти, закуси́ти, ужали́ти[вжали́ти], пожали́ти, утя́ти[втя́ти], утну́ти[втну́ти], шпигну́ти, шпигону́типідсил.уджиґну́ти[вджиґну́ти], стрікну́тидіал.Скажена собака і хазяїна кусає (прислів’я); Віконниці, бачите, позакривані: ні сонце у вічі не лізе, ні мухи не кусають (О. Стороженко); І качалися, і гризли один одного зубами (Г. Хоткевич); Він підніс до очей посинілий, роздутий палець, - з нього капає кров. Це той собачий хлопчина прокусив його своїми гострими зубами (І. Микитенко); Їй хотілося запхати пальці до рота, закусити їх до крові й кричати (Ю. Смолич); Коли чоловіка жалять оси, він тікає до води (Ю. Яновський); Раптом щось його шпигає в потилицю боляче... Він мовчки бацає рукою "овода кінського" (П. Козланюк); Його нещадно жиґали комарі (А. Шиян); Коли чую, а воно мене неначе що стрікнуло... А ж то гадюка (Словник Б. Грінченка); - Нужа мене напала, їсть (М. Коцюбинський).
-2-
дієслово недоконаного виду
(їсти; заїдати)

Словник відмінків

Інфінітив заку́шувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заку́шуймо
2 особа заку́шуй заку́шуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заку́шуватиму заку́шуватимемо, заку́шуватимем
2 особа заку́шуватимеш заку́шуватимете
3 особа заку́шуватиме заку́шуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заку́шую заку́шуємо, заку́шуєм
2 особа заку́шуєш заку́шуєте
3 особа заку́шує заку́шують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заку́шуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заку́шував заку́шували
жін. р. заку́шувала
сер. р. заку́шувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
заку́шуваний
Безособова форма
заку́шувано
Дієприслівник
заку́шувавши

Словник синонімів

КУСА́ТИ (ранити зубами, жалом, хоботком тощо); ГРИ́ЗТИ (сильно хапати зубами; сильно жалити); ПРОКУ́ШУВАТИ (зубами наскрізь); ЗАКУ́ШУВАТИ (здавлювати, захоплюючи зубами); ЖАЛИ́ТИ, ТЯ́ТИ[ТНУ́ТИ], ШПИГА́ТИ, ЖИГА́ТИрозм. (ранити жалом або хоботком); Ї́СТИ (про комах - протягом тривалого часу). - Док.: укуси́ти, кусну́ти, кусону́типідсил.покуса́ти, гризну́ти, гризону́типідсил.прокуси́ти, закуси́ти, ужали́ти[вжали́ти], пожали́ти, утя́ти[втя́ти], утну́ти[втну́ти], шпигну́ти, шпигону́типідсил.уджиґну́ти[вджиґну́ти], стрікну́тидіал.Скажена собака і хазяїна кусає (прислів’я); Віконниці, бачите, позакривані: ні сонце у вічі не лізе, ні мухи не кусають (О. Стороженко); І качалися, і гризли один одного зубами (Г. Хоткевич); Він підніс до очей посинілий, роздутий палець, - з нього капає кров. Це той собачий хлопчина прокусив його своїми гострими зубами (І. Микитенко); Їй хотілося запхати пальці до рота, закусити їх до крові й кричати (Ю. Смолич); Коли чоловіка жалять оси, він тікає до води (Ю. Яновський); Раптом щось його шпигає в потилицю боляче... Він мовчки бацає рукою "овода кінського" (П. Козланюк); Його нещадно жиґали комарі (А. Шиян); Коли чую, а воно мене неначе що стрікнуло... А ж то гадюка (Словник Б. Грінченка); - Нужа мене напала, їсть (М. Коцюбинський).

Словник відмінків

Інфінітив заку́шувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   заку́шуймо
2 особа заку́шуй заку́шуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа заку́шуватиму заку́шуватимемо, заку́шуватимем
2 особа заку́шуватимеш заку́шуватимете
3 особа заку́шуватиме заку́шуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа заку́шую заку́шуємо, заку́шуєм
2 особа заку́шуєш заку́шуєте
3 особа заку́шує заку́шують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
заку́шуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. заку́шував заку́шували
жін. р. заку́шувала
сер. р. заку́шувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
заку́шуваний
Безособова форма
заку́шувано
Дієприслівник
заку́шувавши

Словник синонімів

ЗАЇДА́ТИ (їсти що-небудь після чогось випитого або з’їденого), ЗАКУ́ШУВАТИ[ЗАКУ́СУВАТИ], ЗАГРИЗА́ТИрозм. рідко. - Док.: заї́сти, закуси́ти, загри́зти. Пили там французькі шампани, а заїдали живими хорлянськими устрицями, що їх пані Софія спеціально розводила (О. Гончар); Коли вої вечеряли, він також був перший, гриз веприну, закушував сухим коржем, запивав водою (С. Скляренко); Батько випиває чарку горілки, закусує і береться до нової роботи (І. Франко); Їв [Мстислав] жарене м’ясо, загризаючи хлібом (Юліан Опільський).