закуштувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | закуштува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | закушту́ймо | |
2 особа | закушту́й | закушту́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | закушту́ю | закушту́ємо, закушту́єм |
2 особа | закушту́єш | закушту́єте |
3 особа | закушту́є | закушту́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | закуштува́в | закуштува́ли |
жін.р. | закуштува́ла | |
сер.р. | закуштува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
закуштува́вши |