закуріти 1 значень
-1-
дієслово доконаного виду
[форми ’закуріє’, ’закуріють’ вживаються рідко]
Словник відмінків
Інфінітив | закурі́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | закури́ть, закурі́є | закуря́ть, закурі́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | закурі́в | закурі́ли |
жін.р. | закурі́ла | |
сер.р. | закурі́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
закурі́вши |