закурлюкати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | закурлю́кати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | закурлю́каймо | |
2 особа | закурлю́кай | закурлю́кайте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | закурлю́каю | закурлю́каємо, закурлю́каєм |
2 особа | закурлю́каєш | закурлю́каєте |
3 особа | закурлю́кає | закурлю́кають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | закурлю́кав | закурлю́кали |
жін.р. | закурлю́кала | |
сер.р. | закурлю́кало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
закурлю́кавши |