закуняти 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]

Словник відмінків

Інфінітив закуня́ти
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закуня́ймо
2 особа закуня́й закуня́йте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закуня́ю закуня́ємо, закуня́єм
2 особа закуня́єш закуня́єте
3 особа закуня́є закуня́ють
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закуня́в закуня́ли
жін.р. закуня́ла
сер.р. закуня́ло
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закуня́вши