закукурічитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
(розпалитися, розсердитися) [діал.]
Словник відмінків
Інфінітив | закукурі́читися, закукурі́читись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | закукурі́чмося, закукурі́чмось | |
2 особа | закукурі́чся | закукурі́чтеся, закукурі́чтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | закукурі́чуся, закукурі́чусь | закукурі́чимося, закукурі́чимось, закукурі́чимся |
2 особа | закукурі́чишся | закукурі́читеся, закукурі́читесь |
3 особа | закукурі́читься | закукурі́чаться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | закукурі́чився, закукурі́чивсь | закукурі́чилися, закукурі́чились |
жін.р. | закукурі́чилася, закукурі́чилась | |
сер.р. | закукурі́чилося, закукурі́чилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
закукурі́чившись |