закукурічитися 1 значення

-1-
дієслово доконаного виду
(розпалитися, розсердитися) [діал.]

Словник відмінків

Інфінітив закукурі́читися, закукурі́читись
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   закукурі́чмося, закукурі́чмось
2 особа закукурі́чся закукурі́чтеся, закукурі́чтесь
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа закукурі́чуся, закукурі́чусь закукурі́чимося, закукурі́чимось, закукурі́чимся
2 особа закукурі́чишся закукурі́читеся, закукурі́читесь
3 особа закукурі́читься закукурі́чаться
МИНУЛИЙ ЧАС
чол.р. закукурі́чився, закукурі́чивсь закукурі́чилися, закукурі́чились
жін.р. закукурі́чилася, закукурі́чилась
сер.р. закукурі́чилося, закукурі́чилось
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
закукурі́чившись