закудлатитися 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | закудла́титися, закудла́титись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | закудла́тьмося, закудла́тьмось | |
2 особа | закудла́ться | закудла́тьтеся, закудла́тьтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | закудла́чуся, закудла́чусь | закудла́тимося, закудла́тимось, закудла́тимся |
2 особа | закудла́тишся | закудла́титеся, закудла́титесь |
3 особа | закудла́титься | закудла́тяться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | закудла́тився, закудла́тивсь | закудла́тилися, закудла́тились |
жін.р. | закудла́тилася, закудла́тилась | |
сер.р. | закудла́тилося, закудла́тилось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
закудла́тившись |