законоустановчий 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний законоустано́вчий законоустано́вча законоустано́вче законоустано́вчі
родовий законоустано́вчого законоустано́вчої законоустано́вчого законоустано́вчих
давальний законоустано́вчому законоустано́вчій законоустано́вчому законоустано́вчим
знахідний законоустано́вчий законоустано́вчу законоустано́вче законоустано́вчі
орудний законоустано́вчим законоустано́вчою законоустано́вчим законоустано́вчими
місцевий на/у законоустано́вчому, законоустано́вчім на/у законоустано́вчій на/у законоустано́вчому, законоустано́вчім на/у законоустано́вчих