заколядувати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | заколядува́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заколяду́ймо | |
2 особа | заколяду́й | заколяду́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заколяду́ю | заколяду́ємо, заколяду́єм |
2 особа | заколяду́єш | заколяду́єте |
3 особа | заколяду́є | заколяду́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | заколядува́в | заколядува́ли |
жін.р. | заколядува́ла | |
сер.р. | заколядува́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
заколядува́вши |