заколотний 1 значення

-1-
прикметник

Словник відмінків

відмінок однина множина
чол. р. жін. р. сер. р.
називний заколо́тний заколо́тна заколо́тне заколо́тні
родовий заколо́тного заколо́тної заколо́тного заколо́тних
давальний заколо́тному заколо́тній заколо́тному заколо́тним
знахідний заколо́тний, заколо́тного заколо́тну заколо́тне заколо́тні, заколо́тних
орудний заколо́тним заколо́тною заколо́тним заколо́тними
місцевий на/у заколо́тному, заколо́тнім на/у заколо́тній на/у заколо́тному, заколо́тнім на/у заколо́тних

Словник синонімів

БУНТІВНИ́Й (який має причетність до соціальних заворушень, перейнятий бунтарством; схильний до бунту), ЗАКОЛО́ТНИЙрідше;БУНТІВЛИ́ВИЙ (схильний до бунту); БУНТА́РСЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЦЬКИЙ, БУНТІВНИ́ЧИЙ, КРАМО́ЛЬНИЙзаст. (який закликає до бунту, перейнятий духом бунтарства). Ще й досі жандарми гасають по селах, виловлюючи його [Т. Шевченка] бунтівні вірші (Н. Рибак); Ми вже ходили раз боронити турка од його бунтівного холопа - білого орапа (Панас Мирний); Дзвенять кайдани по Сибіру, І на бунтарському Дону Стиха відлуння (А. Малишко); В університеті Київському ніколи не згасав бунтівничий дух (Ю. Мартич); У Галичині з’явились соціалісти! І не чужі, що, як відомо, в чемоданах з подвійним дном розвозять крамольні ідеї, а свої, доморощені (П. Колесник).