заколивати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | заколива́ти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | заколива́ймо | |
2 особа | заколива́й | заколива́йте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | заколива́ю | заколива́ємо, заколива́єм |
2 особа | заколива́єш | заколива́єте |
3 особа | заколива́є | заколива́ють |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | заколива́в | заколива́ли |
жін.р. | заколива́ла | |
сер.р. | заколива́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
заколива́вши |