-1-
дієслово недоконаного виду

Словник відмінків

Інфінітив зако́втувати
  однина множина
Наказовий спосіб
1 особа   зако́втуймо
2 особа зако́втуй зако́втуйте
МАЙБУТНІЙ ЧАС
1 особа зако́втуватиму зако́втуватимемо, зако́втуватимем
2 особа зако́втуватимеш зако́втуватимете
3 особа зако́втуватиме зако́втуватимуть
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС
1 особа зако́втую зако́втуємо, зако́втуєм
2 особа зако́втуєш зако́втуєте
3 особа зако́втує зако́втують
Активний дієприкметник
 
Дієприслівник
зако́втуючи
МИНУЛИЙ ЧАС
чол. р. зако́втував зако́втували
жін. р. зако́втувала
сер. р. зако́втувало
Активний дієприкметник
 
Пасивний дієприкметник
 
Безособова форма
 
Дієприслівник
зако́втувавши

Словник синонімів

КОВТА́ТИ (рухом мускулатури горла проштовхувати щось з порожнини рота в стравохід і шлунок; пити або їсти що-небудь), ПРОКО́ВТУВАТИ, ЛИГА́ТИрозм., ЛИ́КА́ТИдіал.; ГЛИТА́ТИ (жадібно, квапливо); ЗАКО́ВТУВАТИ (кількома або багатьма ковтальними рухами); ПОКОВТА́ТИ (все або багато чого-небудь). - Док.: ковтну́ти, проковтну́ти, лигну́ти, ли́кну́ти, глитну́ти, заковтну́ти, поковтну́ти. Попенко, як горобець, ковтав-глитав, запихався, розглядаючи на всі боки, наче злодій (Панас Мирний); Попросив напиться. Принесли кухлик, ледве проковтнув, - так мені горло здавило (О. Стороженко); Радувався [Тріщин], що вдалося йому ликнути вже раз м’ясо (Лесь Мартович). - Пор. 1. ї́сти.