заковтувати 1 значення
-1-
дієслово недоконаного виду
Словник відмінків
Інфінітив | зако́втувати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зако́втуймо | |
2 особа | зако́втуй | зако́втуйте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зако́втуватиму | зако́втуватимемо, зако́втуватимем |
2 особа | зако́втуватимеш | зако́втуватимете |
3 особа | зако́втуватиме | зако́втуватимуть |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зако́втую | зако́втуємо, зако́втуєм |
2 особа | зако́втуєш | зако́втуєте |
3 особа | зако́втує | зако́втують |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
зако́втуючи | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | зако́втував | зако́втували |
жін. р. | зако́втувала | |
сер. р. | зако́втувало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
зако́втувавши |