заковзати 1 значення
-1-
дієслово доконаного виду
[розм.]
Словник відмінків
Інфінітив | зако́взати | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | зако́взаймо | |
2 особа | зако́взай | зако́взайте |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | зако́взаю | зако́взаємо, зако́взаєм |
2 особа | зако́взаєш | зако́взаєте |
3 особа | зако́взає | зако́взають |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | зако́взав | зако́взали |
жін.р. | зако́взала | |
сер.р. | зако́взало | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
зако́взавши |