закабалений 1 значення
-1-
дієприкметник
[рідко]
Словник відмінків
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | закаба́лений | закаба́лена | закаба́лене | закаба́лені |
родовий | закаба́леного | закаба́леної | закаба́леного | закаба́лених |
давальний | закаба́леному | закаба́леній | закаба́леному | закаба́леним |
знахідний | закаба́лений, закаба́леного | закаба́лену | закаба́лене | закаба́лені, закаба́лених |
орудний | закаба́леним | закаба́леною | закаба́леним | закаба́леними |
місцевий | на/у закаба́леному, закаба́ленім | на/у закаба́леній | на/у закаба́леному, закаба́ленім | на/у закаба́лених |